Булінг.

Добірка розробок із протидії булінгу в закладах освіти

https://naurok.com.ua/post/dobirka-materialiv-iz-protidi-bulingu-v-shkoli

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла закон про протидію булінгу. З цього часу українці несуть відповідальність не лише за вчинення булінгу, а й за приховування випадків цькування.

Так, згідно закону, булер має сплатити штраф від 850 до 1 700 гривень (або громадські роботи – від 20 до 40 годин). За повторне вчинення булінгу сума штрафу піднімається до 3 400 гривень, або ж агресору призначають громадські роботи від 40 до 60 годин.

Якщо педагоги або керівники закладу освіти приховують випадки булінгу (не повідомляють працівникам Національної поліції України), вони несуть за це адміністративну відповідальність та мають сплатити від 850 до 1 700 грн штрафу (або виправні роботи протягом місяця з відрахуванням до 20% заробітку).

Варто пам'ятати, що булінг ніколи не припиняється сам по собі, тож потерпілому мають допомагати педагоги, батьки з обох сторін булінгу, поліція, психолог і свідки (якщо є).

Як запобігти булінгу (згідно закону про протидію булінгу)?

Керівник закладу освіти має розробити, затвердити та оприлюднити план заходів стосовно запобігання та протидії булінгу. Далі він повинен систематично контролювати виконання плану заходів: учителі мають проводити бесіди з педагогічним колективом і батьками учнів, виховні години/тренінги зі школярами.
Керівник закладу має забезпечувати психолого-педагогічні послуги жертвам цькування, булерам та спостерігачам.
Заклади освіти на своїх веб-сайтах мають надати відкритий доступ до правил для учнів та планів заходів щодо запобігання і протидії булінгу. Крім того, на сайті має бути інформація про конфіденційне подання заяви стосовно булінгу.

Булінг – це не природній етап дорослішання дитини. Дорослим варто втручатися у процес вирішення і віднестися до цієї проблеми відповідально, адже цькування/залякування може перерости у більш небезпечні дії з боку агресора: погіршення фізичного чи психічного стану жертви, що у гіршому випадку може призвести до спроб суїциду. Учителі мають проводити профілактичні заходи, щоб не допустити такого результату!

Що варто знати про булінг?

Наявні сторони булінгу: булер (агресор), потерпілий та спостерігачі.
Сили булера та жертви нерівні.
Цькування несе серйозну загрозу для фізичного та психічного здоров'я жертви.
Як правило, жертва соціально ізолюється, підпорядковується інтересам агресора, стає тривожною та має низьку самооцінку.
Агресор не має докорів сумління за свою поведінку та звинувачує інших у власних діях.
Форми булінгу: фізичний (стусани, підніжки, бійки), психологічний (поширення чуток, образлива міміка чи жести, ігнорування, домінування, маніпуляція, шантаж), економічний (вимагання грошей, крадіжки, пошкодження особистих речей жертви), сексуальне насильство (сексуальні погрози чи образи сексуального характеру) та кібербулінг (приниження у мережі Інтернет).

Добірка корисних матеріалів із Бібліотеки для вчителів щодо протидії булінгу (цькуванню) в школі:

Тема: «Протидія булінгу в учнівському колективі»
Автор: Чалова Марина
Про матеріал: Ця розробка розвиватиме в учнів співчутливе ставлення до жертв насилля та допоможе дітям опанувати навички надання і отримання допомоги.

Тема: «Протидія булінгу»
Автор: Головльова Юлія
Про матеріал: Авторська розробка ознайомить дітей із поняттям «булінг», а також його видами та проявами. Розвиває в учнів навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій та толерантного спілкування. Формує негативне ставлення до булінгу.

Тема: «Протидія булінгу в школі»
Автор: Мартинюк Мирослава
Про матеріал: У буклеті міститься інформація про види булінгу, поради батькам та статистичні дані про дітей, які страждають від булінгу. Також розміщено інформацію щодо штрафів проти булінгу.

Тема: «План заходів щодо протидії булінгу (цькуванню) на 2019–2020 навчальний рік»
Автор: Батрак Алла
Про матеріал: Ця розробка містить заходи для профілактичної роботи в освітньому середовищі: бесіди, тренінг із протидії булінгу, а також роботу з батьками та педагогічним колективом.

Тема: Виховна година «Профілактика булінгу в учнівському середовищі»
Автор: Каламбет Юлія
Про матеріал: Авторська розробка ознайомить учнів із поняттям «булінг», його формами та структурою. Виховує почуття емпатії та переживання до дитини, яка страждає від насильства та розвиває в учнів вміння шукати шляхи виходу зі складної ситуації.

Тема: «Протидія булінгу в умовах спеціального навчального закладу»
Автор: Назаренко Софія
Про матеріал: Авторка пропонує розробку, яка ознайомить учнів із поняттям та видами булінгу. Матеріал містить рекомендації для вчителів, які допоможуть якомога раніше виявляти ознаки булінгу у класі.

Тема: «План заходів протидії булінгу в школі (цькування)»
Автор: Лесько Руслана
Про матеріал: Ця розробка допоможе вчителям провести успішну профілактичну роботу з педагогічним колективом, щоб навчити виявляти булінг/агресію та запобігати розповсюдженню цього явища.

Тема: «Анкета для вчителів: попередження булінгу»
Автор: Циган Iлля
Про матеріал: Ця авторська розробка буде корисною для практичних психологів та адміністрації школи. Вона дає змогу виявити прояви булінгу в класах.

Тема: «Булінг. Протидія цькуванню»
Автор: Куришева Олена
Про матеріал: Авторська розробка допоможе розібратися учням у понятті, видах та ознаках булінгу. Навчить дітей розв'язувати конфліктні ситуації без застосування фізичного і психологічного насилля.

Тема: «Протидія булінгу в підлітковому віці та закладах освіти»
Автор: Шенаєва Крістіна
Про матеріал: У цій розробці проаналізовано соціально-педагогічну та психологічну проблему сучасності. Розкрито ознаки, основні причини, причини булінгу та основні його риси. Крім того, проаналізовано механізми розвитку булінгу та наслідки для всіх учасників його прояву (для жертв, булерів (хуліганів/агресорів) і спостерігачів).

Тема: «Протидія булінгу в дитячому середовищі»
Автор: Маріонда Галина
Про матеріал: Ця розробка ознайомлює учнів із поняттям «булінг», його видами та проявами. Розвиває навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій і толерантного спілкування. Покращує знання учнів із правил безпечної поведінки в мережі інтернет.

Ми усвідомлюємо масштабність проблеми булінгу у закладах освіти, тому висвітлюємо її у журналі «На Урок». Радимо вам переглянути нашу авторську статтю «Особисті кордони як протидія булінгу серед учнів та вчительському вигоранню», у якій є добірка корисних вправ, що допоможуть педагогам і учням визначити межі дозволеного.

Ми впевнені, що вам також є чим поділитися з колегами! Тож додавайте матеріали до нашої Бібліотеки! І обов'язково підписуйтеся на наш канал у Telegram, ви будете у курсі всіх новин!

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
28 грудня 2019 року № 1646

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за № 112/34395

ПОРЯДОК
застосування заходів виховного впливу

1. Цей Порядок визначає процедуру застосування заходів виховного впливу в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Заходи виховного впливу - заходи, які застосовуються під час освітнього процесу щодо сторін булінгу (цькування) та забезпечують корекцію їхньої поведінки, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних стосунках.

3. Заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) в закладі освіти застосовуються з метою:

відновлення та нормалізації відносин між сторонами булінгу (цькування) після відповідного випадку;
недопущення повторення випадку булінгу (цькування) між сторонами булінгу (цькування);
загальної превенції випадків булінгу (цькування) у закладі освіти.

4. Необхідні заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти, зокрема:

мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми заходів виховного впливу;
критерії визначення співвідношення між запланованими та отриманими результатами заходів виховного впливу.

Моніторинг ефективності застосування заходів виховного впливу до сторін булінгу (цькування) та необхідність їх коригування визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти на черговому засіданні.

5. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти під час реалізації заходів виховного впливу діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють у межах своїх посадових обов'язків практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, зокрема:

діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;
розробку програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
розробку корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;
розробку профілактичних заходів.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти В. Хіврич

Освіта.ua
28.12.2019

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
28 грудня 2019 року № 1646

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за № 111/34394

ПОРЯДОК
реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка;
агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
різка зміна звичної для дитини поведінки;
уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
відлюдкуватість, уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка, наявність почуття провини;
поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску навчальних занять;
відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
депресивні стани;
аутоагресія (самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
намагання приховати травми та обставини їх отримання;
скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:

служба освітнього омбудсмена;
служби у справах дітей;
центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
органи місцевого самоврядування;
керівники та інші працівники закладів освіти;
засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:

вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов'язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
висловлювати окрему думку усно або письмово;
вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов'язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;
не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;
брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;
верховенства права;
поваги та дотримання прав і свобод людини;
неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
відкритості та прозорості;
конфіденційності та захисту персональних даних;
невідкладного реагування;
комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".

3. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;
розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
ставити питання по суті розгляду;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

недискримінації за будь-якими ознаками;
ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;
особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
гендерної рівності;
участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;
підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);
формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;
заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування). Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні: спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища; мати вимірювані показники ефективності; залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);
організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:
розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;
розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;
здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;
здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;
підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;
створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти В. Хіврич

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1646 від 28 грудня 2019 року

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за № 111/34394

Деякі питання реагування
на випадки булінгу (цькування)
та застосування заходів виховного
впливу в закладах освіти

Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

Міністр Г. Новосад

ПОГОДЖЕНО:
В. о. Виконавчого директора
Асоціації міст України В. В. Сидоренко

Уповноважений Президента
України з прав дитини М. Кулеба

Керівник Секретаріату
Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини Л. Левшун

Голова Національної
поліції України І. Клименко

Міністр культури, молоді
та спорту України В. Бородянський

Міністр внутрішніх справ України А. Аваков

Міністр охорони здоров'я України З. Скалецька

Міністр соціальної політики України Ю. Соколовська

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо розроблення плану заходів,

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти

I. Загальні положення.

Цим документом визначаються рекомендації щодо планування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

2. Для цілей цих рекомендацій терміни вживаються у таких значеннях:

безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема, внаслідок недотримання вимог санітарних та/або будівельних норм і правил, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів тощо;

запобігання булінгу (цькуванню) – сукупність заходів, способів, методів профілактики булінгу (цькування) в закладах освіти, спрямованих на попередження виникнення факторів ризику та/або зменшення їх впливу;

протидія булінгу (цькування) – сукупність заходів, способів, методів, спрямованих на відновлення та нормалізацію психологічного клімату у колективі з метою уникнення повторення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти.

3. Метою запобігання та протидії булінгу (цькування) є створення безпечного освітнього середовища, що включає емоційно-психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу в закладі освіти.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на виявлення проблем та/або потенційних ризиків їх виникнення, визначення та впровадження необхідних заходів, способів, методів їхнього вирішення та/або усунення загроз, прогноз їх впливу та планування подальших дій.

4. До завдань у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти належать:

створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти;

визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладах освіти;

підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);

формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

5. Принципи безпечного освітнього середовища:

недискримінації за будь-якими ознаками;

ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

психологічно безпечних та довірливих стосунків між учителем та учнем;

партнерства та взаємопідтримки;

соціально-емоційної грамотності;

гендерної рівності;

участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень;

інші принципи.

II. Планування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі розроблення, затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

2. Планування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти здійснюється за результатами моніторингу стану фізичного та емоційно-психологічного середовища, з'ясування причин, ризиків виникнення випадків булінгу (цькування) в окремому закладі освіти.

3. Заплановані заходи повинні:

спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

мати вимірювані показники ефективності;

бути індивідуальними та груповими;

розповсюджуватись на всіх учасників освітнього процесу.

Антибулінгова складова змісту запланованих заходів повинна бути відображена такими темами:

явище булінгу, його вплив на всіх учасників освітнього процесу;

антибулінгове законодавство;

відновлення та нормалізації психологічного клімату у колективі після випадку булінгу (цькування);

інші теми.

4. Заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, метод запрошених гостей, кейс стаді, рольова гра, метод проектів та інші організаційні форми.

5. План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти розробляється напередодні навчального року з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів):

Національної поліції України;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику;

служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

6. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу ефективності виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та внесення до нього змін (за потреби, але не рідше двох разів на навчальний рік).

Моніторинг ефективності виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти здійснюється шляхом:

індивідуального оцінювання учасників освітнього процесу (анкетування, інтерв’ю, інші форми опитування, застосування проективних методик, самооцінювання тощо);

групового оцінювання (спостереження, аналіз інституційної діяльності закладу освіти тощо).

III. Заходи запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладах освіти.

Заходи запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладах освіти спрямовуються на створення безпечного емоційно-психологічного та фізичного середовища для учасників освітнього процесу.

До заходів, спрямованих на створення безпечного емоційно-психологічного середовища для учасників освітнього процесу, входять заходи для розвитку емоційних, громадянських та соціальних компетентностей, а саме:

соціально-емоційної грамотності;

навичок самопізнання, саморозвитку та емпатії;

розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та права інших;

розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки, здатність попереджувати та розв’язувати конфлікти;

відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільно-політичному житті;

здатності формувати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

здатності до соціальної комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання проблем спільнот різного рівня, зокрема шляхом волонтерської діяльності.

До заходів, спрямованих на створення безпечного фізичного середовища для учасників освітнього процесу в закладі освіти, входять:

організація належних заходів безпеки (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

використання інструментів контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет учасниками освітнього процесу під час освітнього процесу;

контроль за використанням засобів електронних комунікацій здобувачами освіти під час освітнього процесу;

інші заходи.

Педагогічні, науково-педагогічні працівники закладу освіти повинні не рідше ніж один раз на п’ять років проходити підвищення кваліфікації у сфері емоційних, громадянських та соціальних компетентностей, з вдосконалення знань, вмінь та навичок запобігання та протидії булінгу (цькування) в закладах освіти.

Булінг у школі

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

· систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);

· задирство;

· фізичні і психічні приниження;

· різного виду знущання;

· бойкот та ігнорування;

· псування особистих речей та ін.

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

· 1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;

· 2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

· переслідувач (булі); жертва; спостерігач.

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі

· вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;

· вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

· вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

· якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

· вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;

· вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;

· вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;

· вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

· якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи.